- формування професійної компетентності,
- активізація творчих здібностей учителів,
- впровадження інноваційних особистісно - орієнтованих технологій в навчально - виховний процесс,
-удосконалення особистості вчителя, підвищення його науково-теоретичної,психолого-педагогічної і професійної підготовки,
- пошуку оригінальних методик викладання.
Основні завдання :
- кадрове методичне забезпечення навчально-виховного процесу;
- упровадження в навчально - виховний процес інноваційних методик і технологій,
- розробка чіткої системи роботи щодо підвищення фахового та методичного рівня педагогічних кадрів в умовах оновлення змісту і структури освіти;
- вивчення, впровадження в практику перспективного досвіду вчителів нашого району, нових освітніх технологій та систем;
Для ефективної реалізації вищезазначених завдань методична робота у нашому навчальному закладі має безперервний характер; робота всіх структурних одиниць та ланок спрямована на реалізацію науково-методичної проблеми школи і приведена до певної системи.
Індивідуальні форми роботи:
- діагностування;
- самоосвіта;
- конкурс „Учитель року",
- атестація;
- індивідуальні консультації, співбесіди;
- практичний показ інноваційних методів педагогічної праці на уроках, в позакласній роботі.
Групові форми роботи:
- методичне об'єднання вчителів початкових класів;
- творчі групи по реалізації проектів;
-педради,- інструктивно - методичні наради;
- огляд методичної літератури.
Створена матеріальна база навчального закладу, є всі умови для навчання та виховання дітей. В класах та групах є дидактичний та наочний матеріали, необхідні для навчання та виховання дітей. Дошкільна група забезпечена іграшками, а початкові класи – підручниками.
Вихователі дошкільних груп працюють за Базовою програмою розвитку дитини «Я у Світі»,«Впевненийстарт»
Насиченим і цікавим є життя дітей в нашому навчальному закладі. Тут прищеплюються дітям корисні звички, диференціації навчання і виховання; педагогічний колектив постійно розвиває тут творчий потенціал, виконує якісно поставлені завдання, робить навчально – виховний процес легкодоступним кожному вихованцю.
Методична робота в закладі – це комплексний процес , у ході якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників,обмін думками, обговорюється процес втілення їх в життя.
Педагоги постійно дбають про створення особливого психологічного клімату для розвитку дітей, про полегшення адаптації малюків до нових умов школи-дитячого садка. Для цього намагаються створити режим максимальної рухової активності дітей, задовольнити потребу малюків у рухах протягом дня.
Школою – дитячим садком успішно вирішується питання вивчення і впровадження в практику роботи інноваційних технологій , що позитивно впливає на індивідуальний розвиток дошкільнят та молодших школярів, рівень сформованості них знань, умінь і навичок.
Педагоги тісно співпрацюють з батьками. Проводяться планові та позапланові батьківські збори, основною темою яких було залучення батьків та дітей до здорового способу життя .
№ | Зміст | Відповідальні | Відмітки про виконання |
1 | Затвердження плану роботи ШМО на 2012-2013н.р. | Березюк Л.І. | |
2 | Особливості навчально-виховного процесу в початкових класах у 2012-2013н.р. Опрацювання інструктивно-методичних листів МОН україни, методичних рекомендацій КОІПОПК | Березюк Л.І. Кононюк О.П. | |
3 | Ознайомлення з чинними нормативними документами, що визначають зміст дошкільної освіти на сучасному етапі. Впровадження програми розвитку дітей 5-річного віку «Впевнений старт» | Мачковська Ж.О. Чамова Р.С. | |
4 | Засідання «круглого «столу: обговорення змін у Державному стандарті початкової загальної освіти | Березюк Л.І. | |
5 | Аналіз програм, підручників,зошитів, методичної літератури для учнів 2-4 класів на 2012-2013н.р. | Кононюк О.П. | |
ЗАСІДАННЯ 2 (листопад) | |||
1 | Формування самоосвітньої компетенції молодших школярів (інформаційне повідомлення) | Кононюк О.П. | |
2 | Використання ігрових методів і прийомів у навчальній діяльності дітей 6-річноговіку (інформаційне повідомлення) | Мачковська Ж.О. | |
3 | Практикум: педагогічний аналіз навчальних занять у початковій школі( схеми аналізу уроку, інструктивно-методичні картки, діагностичні анкети) | Затока Н.В. | |
4 | Сучасний кабінет початкового навчання (вироблення методичних рекомендацій щодо оформлення та змістовного наповнення) | Березюк Л.І. | |
5 | Огляд новинок педагогічної та методичної літератури. Обмін досвідом. | Кононюк О.П. | |
ЗАСІДАННЯ 3 (березень) | |||
1 | Наступність у розвитку читацького інтересу учнів 3-4 класів. Методичні рекомендації для вчителів та батьків. | Березюк Л.І. | |
2 | Формування готовності дітей старшого дошкільного віку до систематичного навчання і шкільного життя (інформаційне повідомлення) | Чамова Р.С. | |
3 | Результати впровадження програми розвитку дитини «Впевнений старт» у дитячому навчальному закладі. | Мачковська ж.О. | |
4 | Про результати участі учнів початкових класів у шкільних та районних конкурсах, про залучення учнів до участі у Міжнародному конкурсі «Кенгуру». Аналітична довідка. | Кононюк О.П. | |
ЗАСІДАННЯ 4(травень) | |||
1 | Організація повторення на уроках укр..мови, математики. | Березюк Л.І. | |
2 | Про перевірку мовних знань та читацьких навичок учнів 2-4 класів на кінець навчального року. | Кононюк О.П. | |
3 | Про підготовку і проведення ДПА у 4 класі | Затока Н.В. | |
4 | Адаптація шести річок до нових умов шкільного життя: проблеми та шляхи розв язання. | Мачковська Ж.О. Чамова Р.С. | |
5 | Систематизація розроблених ШМО матеріалів. Тренінг «Дерево підсумків» (результати, досягнення, перспективи розвитку) | Члени ШМО | |
Суть інтерактивного навчання полягає у тім, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант. Головним у процесі навчання є зв’язки між учнями, їх взаємодія і співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання.
Організація такого навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації тощо.
Нагромаджений уже сьогодні в Україні та закордоном досвід переконливо свідчить, що інтерактивні методи сприяють інтенсифікації й оптимізації навчального процесу.
Вони дають змогу учням:
> полегшити процес засвоєння знань;
> аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;
> навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;
> моделювати різні соціальні ситуації і збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації;
> слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, прагнути до діалогу;
> вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати, шукати компроміси;
> знаходити спільне розв’язання проблем, розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.
Крім того, використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає і тих хто навчається, вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання.
Існує декілька варіантів групової роботи: діалог, синтез думок, спільний проект, конференція, диспут, суд, конкурс, «атака на організатора» тощо. Наші вчителі Затока Н.В., Кононюк О.П., Березюк Л.І. активно використовують на уроках такі інтерактивні методи:
«Мікрофон»
Метод «Мікрофон» дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.
Правила проведення «Мікрофону»:
«Мозковий штурм»
Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему «Мозкового штурму».
Його організовують за такими правилами:
1. Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).
2. Один учень («секретар») записує на дошці всі пропоновані ідеї. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.
3. Ідеї групують, аналізують, розвивають групою. Можна вдосконалювати чужі ідеї.
4. Обирають найкращі рішення.
Правила поведінки під час «мозкового штурму»:
«Займи позицію»
Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає МОЖЛИВІСТЬ ВИСЛОВИТИСЯ кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.
Порядок проведення:
1. Учитель називає тему та пропонує вам висловити свою думку з досліджуваної теми.
2. Найбільш чітко виражені позиції (думки) записують на 2—5 плакатах.
3. Учневі потрібно стати в групу учнів біля того плакату, на якому записана позиція, що збігається з його точкою зору.
4. Учні готуються до обґрунтування своєї позиції.
5. Якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив свою точку зору, він може перейти в іншу групу й пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони (іншої групи).
«Навчаючи — вчуся»
Цей метод дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному разі своїм однокласникам під час уроку.
Роботу організовують таким чином:
1. Після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав картки із завданнями, учні ознайомлюються з інформацією, що міститься на картках.
«Робота в парах»
Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволяє учням набути навичок співробітництва, оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати.
Учні організують свою роботу так:
1 Читають завдання та інформацію до його виконання.
2 Визначають, хто говоритиме першим.
3 Висловлюють свої думки, погляди на проблему по черзі.
4 Мають виробити спільну думку.
5 Визначають, хто докладатиме про результати роботи всьому класу, та готуються до цього.
Для ефективного спілкування в парах:
1 Зверніть увагу на:
2 Запам’ятайте, чого не слід робити під час активного слухання:
«Ток-шоу»
Метою такої форми роботи є отримання навичок публічного виступу та дискутування. Вчитель на такому уроці є ведучим.
Роботу він організовує так:
3. Надає слово глядачам, які можуть виступити зі своєю думкою протягом 1 хв або поставити запитання «запрошеним».
4. «Запрошені» мають відповідати лаконічно та конкретно.
5. Ведучий теж має право поставити своє запитання або перервати виступаючого.
Ця форма роботи допоможе учням навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати свою позицію.
«Коло ідей»
Цей метод є ефективним у вирішенні гострих суперечливих питань та базовим для створення списку загальних ідей.
Метою методу є залучення всіх учасників до дискусії. Він дозволяє уникнути ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію з проблеми.
Порядок проведення:
1 Учитель висуває дискусійне питання та пропонує його обговорити в кожній групі.
2 Після того як вичерпано час на обговорення, кожна група доповідає всьому класу лише один аспект того, що вони обговорювали.
3 Групи висловлюються по черзі, поки не будуть заслухані всі доповіді.
4 Під час обговорення теми складають список запропонованих ідей та записують його на дошці.
Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» з 1 вересня 2001 року розпочався перехід на новий зміст, структуру та єдиний 4-річний термін навчання учнів початкової школи.
Головним завданням початкової ланки сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку кожного учня, що реалізуються через оновлення змісту навчальних програм, методики проведення уроку, форм організації навчально-виховного процесу, в тому числі й організації домашньої самостійної роботи.
Основною метою домашніх завдань є: закріплення, поглиб-лення і розширення знань, набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння нового матеріалу; формування в дітей уміння самостійно працювати; розвиток їхніх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.
Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних вимог до їх організації:
розуміння учнями поставле-
них перед ними навчальних зав-
дань;
враховування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їхніх пізнавальних можливостей, специфіки кожного навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань та ін.;
формування загальнонав-чальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти час, встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне, використовувати попередньо вивчений матеріал, застосовувати наявні знання тощо).
Домашні завдання (самопідготовка) вдома та в групі продовженого дня слід виконувати в умовах, що відповідають гігієнічним і педагогічним вимогам.
Раціональна організація самопідготовки (виконання домашніх завдань) сприятиме збереженню здоров’я учнів, високого рівня функціонального стану їхнього організму протягом дня:
Особливої уваги вчителів і вихователів при виконанні домашніх завдань в умовах роботи групи продовженого дня потребують діти з ослабленим здоров’ям та такі, які внаслідок індивідуальних і типологічних особливостей нервної системи не можуть виконувати одночасно завдання з іншими учнями. Таким дітям не рекомендується регламентувати час на виконання певних видів робіт, для них слід практикувати додатковий відпочинок.
При визначенні форм, характеру, змісту, обсягу домашніх завдань, методів їх організації необхідно враховувати специфіку навчального предмета, пізнавальні можливості учнів, їхні вольові якості та уподобання тощо.
У початкових класах можливі як усні, так і письмові домашні завдання; індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини, групові та паркі, що спрямовані на дослідницьку, пошукову, аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного, конструктивно-варіативного та творчого характеру.
Домашні завдання можна диференціювати залежно від підготовки учнів, їхніх індивідуальних особливостей сприйняття, пам’яті, мислення, урізноманітнюючи при цьому зміст домашніх робіт та їх характер. Доцільно надавати право учням вибирати серед різних запропонованих варіантів (рівнів) завдання як для індивідуального виконання, так і для роботи в парах чи невеликих групах.
При визначенні обсягів домашніх завдань необхідним є врахування темпу і ритму роботи учнів, навантаження їх навчальною роботою цього та наступного днів, стану їхнього здоров’я.
У 1-му класі домашні завдання не задаються.
У 2—4 класах обсяг навчального матеріалу для домашніх робіт орієнтовно повинен стано-вити ¼ обсягу, виконаного на уроці і бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2-му класі — 45._хд, у 3 (2) класі — І години 10 хв, у 4 (3) класі — 1 год 30 хв.
Домашні завдання не рекомендується задавати на канікули, на вихідні та святкові дні.
Добір завдань для домашньої роботи, інструктаж щодо їх виконання (повний, стислий, конкретний тощо) учитель продумує завчасно і фіксує в поурочному плані-конспекті уроку. • Домашнє завдання може бути задано з предметів інваріантної частини, навчального плану, з будь-якого розділу програми, але тоді, коли його доцільність умотивована.
з основ здоров’я та фізичної культури, основ безпеки життєдіяльності, трудового навчання, художньої праці, мистецтва (му-зики, образотворчого мистецтва) домашні задвання, як правило, не задаються.
Успішне виконання учнями домашніх завдань в значній мірі залежить від співпраці учителя (вихователя групи продовженого дня) з їхніми батьками. Важливо переконати батьків у тому, що дотримання оптимального режиму виконання домашніх завдань, їхня посильна допомога і контроль за виконанням сприятимуть розв’язанню основної мети навчальної домашньої роботи. Вчитель повинен знайомити батьків з основними програмовими вимогами до навчальних предметів, усного та писемного мовлення молодших школярів тощо, повідомляти батьків про результати виконання домашніх завдань.
Місце подачі домашнього завдання може бути на будь-якому етапі уроку.
Не допускається подача домашнього завдання під час чи після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки воно повною мірою не фіксується дітьми; учні позбавлені можливості ставити запитання; учитель не встигає пояснити суть завдання.
Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними: фронтальна, індивідуальна, колективна, само-, взаємоперевірка, творча тощо. Вибір форми контролю залежить від змісту, виду і мети домашнього завдання.
Домашні завдання повинні перевірятися вчителем систематично (див. «Система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи», 2001 р.)
Контроль та відповідальність за перевантаження учнів домашніми завданнями покладається на заступника директора з навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу.
У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.07.2010 № 2442-VI «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», розробленням Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, постала проблема надання обов’язкової дошкільної освіти всім дітям, які досягли 5-річного віку.
Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку « Впевнений старт» поетапно впроваджується в нашому закладі та з 2011-2012 н.р.
Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» відображає запити практиків та, з урахуванням кращих на даний період теоретичних і методичних рекомендацій, пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з дітьми, націлює педагогів і батьків на особистісний розвиток дітей за основними напрямами та робить окремий акцент на ігровій діяльності – провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобі розвитку дітей.
Цим зумовлена структура програми.
Основний програмовий зміст упорядковано за розділами:
• «Фізичний розвиток»,
• «Пізнавальний розвиток»,
• «Мовленнєвий розвиток»,
• «Художньо-естетичний розвиток»,
• «Ігрова діяльність».
· охорона життя та зміцнення здоров’я дітей;
· формувати правильну поставу і розвивати всі групи м’язів;
· підвищувати рівень стійкості організму до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища;
· спонукати дітей до самостійного використання добре знайомих видів і способів загартування вдома і в дитячому садку.
· формувати уявлення про своє тіло, про необхідність збереження свого здоров’я;
· опанування різновидів життєнеобхідних рухів – ходьби, бігу, стрибків, лазіння…;
· збільшувати запаси рухових навичок та вмінь за рахунок розучування спортивних вправ та ігор з елементами спорту;
· формування культурно-гігієнічних навичок;
· розширювати знання дітей про розмаїття фізичних і спортивних вправ.
· розвивати у дітей інтерес до різних видів рухової діяльності (навчальної, ігрової, трудової і тощо.);
· підвищувати рівень довільності дій дітей;
· розвивати у дітей наполегливість і витримку при досягненні мети, прагнення до якісного виконання руху;
· розвивати доброзичливі відносини з однолітками в процесі спільної рухової діяльності;
· виховувати любов до спорту;
· формувати позитивні моральні та вольові риси характеру.
- дотримуйтеся вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних вимог, культурно-гігієнічних навичок;
- щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику, здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки;
- залучайте дітей до виконання основних рухів – вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м’ячем;
- разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи;
- грайте в рухливі, спортивні ігри;
- облаштуйте в квартирі спортивний куточок;
- катайтеся разом з дітьми на санчатах, ковзанах, лижах; велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей; з м’ячем; плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді;
- беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров’я, зборах, конференціях, лекціях з питань здоров’я, фізичного виховання дітей, організованих у дошкільних установах.
· дотримується норм особистої гігієни;
· розуміє необхідність загартовування, із задоволенням бере участь у загартувальних процедурах;
· має потребу в активній руховій діяльності;
· виявляє інтерес до результатів рухової діяльності; отримує фізичне та естетичне задоволення від чіткого виконання рухових дій;
· дотримується певних інтервалів під час руху в різних шикуваннях, добре орієнтується у просторі;
· тримає рівновагу, стежить за положенням власного тіла під час виконання різноманітних вправ;
· ходить вільними, тримаючись прямо, природно рухає руками;
· бігає легко, ритмічно з різною швидкістю, поєднує біг з подоланням перешкод;
· володіє різними видами ходьби та бігу;
· впевнено стрибає з місця, відштовхуючись обома ногами й змахуючи руками, м’яко приземлюється;
· лазить по гімнастичній стінці (драбині) перемінним способом, не пропускаючи щаблів; володіє лазінням по канату довільним способом; успішно пролізає в обруч прямо, лівим та правим боком; підлізає під дугу;
· підкидає і ловить м’яч, відбиває його від підлоги, поєднує змах з енергійним кидком предмета;
· знає та дотримується правил під час рухливих ігор;
· катається на велосипеді, санчатах; ходить на лижах; знає спрощенні правила ігор спортивного характеру (бадмінтон, городки, футбол, хокей, баскетбол, боулінг);
· знає та дотримується правил безпечного перебування вдома, на вулиці, в природних умовах тощо;
· має уявлення про основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях.
Пізнавальний розвиток забезпечується розвитком пізнавальних процесів (сприйняття, пам’яті, уваги, уяви, мислення) та розвитком розумових операцій (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації та ін.).
- формувати позитивне ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду;
- розширювати досвід пізнання дитиною навколишнього світу та усвідомлення себе у ньому;
- сприяти розвитку самостійної пізнавальної активності дитини;
- сприяти розвитку та вдосконаленню різних способів пізнання відповідно до вікових норм та індивідуальних темпів розвитку дитини;
- цілеспрямовано розвивати пізнавальні процеси за допомогою спеціальних дидактичних ігор та вправ, максимально використовувати розумові операції в процесі пізнання світу;
- розвивати пізнавальні здібності дитини, вміння аналізувати різні явища і події, зіставляти їх, узагальнювати, робити елементарні висновки, умовиводи, висувати припущення, обґрунтовувати власну думку;
- заохочувати пізнавальні питання дитини;
- знайомити з різними джерелами інформації (книги, журнали, телебачення, радіо, комп’ютер); показувати їх роль в житті людей.
- збагачуйте обізнаність дитини новою інформацією, що сприяє накопиченню уявлень про себе та світ. Залучайте до перегляду та прослуховування радіо- та телепередач пізнавального напрямку, заохочуйте до активного розв’язання завдань, листування тощо, за допомогою членів родини;
- пізнавайте, досліджуйте світ разом з малюком: обговорюйте, читайте, експериментуйте та ін. Заохочуйте прагнення здобувати і збагачуватись корисною інформацією завжди і всюди. Наприклад, оформіть передплату дитячого журналу;
- створюйте умови та підтримуйте пізнавальні інтереси дитини, забезпечуючи розвиток природних здібностей та нахилів дитини;
- виховуйте у дошкільника почуття родинності: любові і шани до батьків та родичів, пам’яті про покоління роду, вдячності до праці рідних, шани до старших, турботи про молодших;
- залучайте дітей до активної участі у підготовці та святкуванні днів народження, ювілеїв, днів пам’яті, календарно-обрядових свят; здійсненні подорожей; разом з дітьми або спонукуючи їх до виготовлення подарунків, привітань, виступів та ін.
- за можливістю, вдома облаштуйте родинний куточок, в якому помістяться «дерево роду», фотографії та відео сімейних подій, рукотворні вироби тощо.
- вчіть малюків усвідомлювати себе як частку сім’ї, дитячої спільноти у навчальному закладі, відповідальну особистість у світі природи, людину серед інших – у суспільстві на прикладі власної активної життєвої позиції; разом з дитиною подорожуйте, здійснюйте екскурсії, колекціонуйте, майструйте тощо;
- формуйте основи логічного мислення, вчить дитину висловлювати власну думку на основі розумових висновків;
- частіше бувайте з дітьми на природі (парк, ліс, річка), відвідуйте зоопарк, ботанічний сад, музеї, вистави дитячих театрів, дійства громадських свят, виставки квітів, тварин;
- залучайте дітей до догляду за рослинами (квітник, сад, город) та тваринами (птахами, рибками, земноводними та іншими домашніми улюбленцями); за бажанням, обладнайте акваріум, влаштуйте квітник, город на підвіконні; разом з дітлахами доглядайте за рослинами, піклуйтесь про тварин;
- не соромтеся виказувати патріотичні почуття, громадянську позицію; гордість за свою родину, батьків, рідне місто, село, Україну; на власному прикладі втілюйте поняття «порядок», «безпека», «природоохоронна робота» у практичне життя дитини та родини;
- створюйте спеціальне розвивальне середовище, яке б сприяло використанню набутих знань, вмінь та навичок з логіко-математичного розвитку в родинному побуті дитини;
- формуйте соціально-економічну компетентність дитини за допомогою залучення дітей до планування сімейного бюджету (планування витрат, обговорення вартості речей);
- виховуйте почуття вдячності до праці інших людей, бережливого ставлення до природи, речей.
Розвивати мовленнєве дихання, подовжувати тривалість мовленнєвого видиху, вчити промовляти короткі фрази на одному видиху.
Уточнювати і розширювати уявлення про будову артикуляційного апарату, роботу його органів при творенні звуків. Тренувати м’язи, розвивати моторику апарату мовлення шляхом проведення артикуляційних вправ.
Розвивати фонематичний слух. Вчити диференціювати на слух у словах всі звуки, у тому числі схожі за артикуляцією тверді і м’які, дзвінкі й глухі, сонорні приголосні, а також сприймати на слух римовані закінчення у віршованих текстах, самостійно добирати прості рими, співзвучні слова.
Уточнювати і закріплювати вимову всіх звуків рідної мови. Домагатися правильної вимови шиплячих, свистячих, сонорних звуків.
Вдосконалювати звуковимову відповідно до орфоепічних, літературних норм: звукосполучень йа, йу, йє, йі, дж, дз, дз`, шч , подовжених м’яких приголосних, твердих приголосних перед и та апострофом, проривного приголосного звука ґ, дзвінких приголосних у середині та в кінці слова, ненаголошених голосних звуків е та и тощо.
Привчати говорити чітко, у помірному темпі та регулювати темп мовлення, розвивати силу, висоту, тембр голосу для передачі різного інтонаційного за